«Загадковий гоміноїд» не лазив по деревах

Міжнародна група дослідників дійшла висновку, що так званий «загадковий гоміноїд» не ходив прямо і не був також схильний до лазіння по деревах. У своїй статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, антропологи описують своє глибоке вивчення скелетних останків Oreopithecus bambolii і те, що вони дізналися.

Oreopithecus bambolii (ореопітек, званий також болотяною мавпою) був приматом, що жив на території сучасної Сардинії і Тоскани приблизно 6,7-8,3 мільйона років тому.

Докази його існування були вперше виявлені ще в 1872 році. Відтоді вчені обговорюють його основні способи пересування. Дехто припустив, що це був древолаз, інші не погодилися, наполягаючи на тому, що він еволюціонував, щоб стати прямоходною земною істотою.

Згодом він став відомий як «загадковий гоміноїд». У своїй новій роботі дослідники прагнули раз і назавжди вирішити цю суперечку, вивчивши найповніший скелет, який коли - небудь був знайдений - один з них був виявлений в 1958 році, коли робітники копали вугільну шахту. Попередні дослідження показали, що скелет належав 30-кілограмовому самцю ореопітека.

Щоб з'ясувати, чи був ореопитек древолаз або ж ходив прямо, дослідники ретельно вивчили майже повний скелет і порівняли те, що вони знайшли, з іншими стародавніми і сучасними приматами.

Вчені повідомляють, що знаходять його тулуб дуже схожим на тулуб сучасного гібона. Вони також виявили, що у нього було п'ять поперекових хребців замість чотирьох, знайдених у сучасних людиноподібних мавп. Таз відрізняється від усіх інших відомих приматів - сучасних або стародавніх, і по довжині сідничної кістки більше нагадував міоценових гомінід.

Будова тазу була більш сприятливою для прямохочення, ніж у сучасних мавп, але не настільки, щоб ходити прямо, як люди. Вчені зазначили, що було мало ознак жорсткості тулуба і тазу, необхідних для лазіння по деревах.

На закінчення дослідники висловлюють припущення, що, оскільки істота жила на острові без хижаків, вона могла безпечно ходити сушею і через це втратила здатність лазити по деревах, але ніколи не знаходила за потрібне ходити прямо. Вони також зазначили, що у нього розвинулися інші пристосування для такого існування, включаючи зміни в руках і ногах.