Ви листуєтеся з особистих питань з робочого комп'ютера? Знаєте, що з цього приводу думає Європейський Суд?

Європейський Суд збирається переглянути своє рішення у справі про звільнення за використання месенджера Yahoo для особистого листування. Нове рішення буде цікавим у світлі недавніх новин про розробку системи моніторингу корпоративного мобільного зв'язку компанією InfoWatch, яка належить Наталії Касперській.

ROMANIA (№ 61496/08) від 12 січня 2016 року Європейський Суд не знайшов порушення у зв'язку зі звільненням співробітника компанії за використання на робочому місці месенджера Yahoo в особистих цілях. Справу було передано на перегляд у Велику Палату Суду 6 червня. Це означає, що висновок, до якого прийшов Суд раніше, може бути змінено.

Справа стосувалася звільнення співробітника з продажу опалювального обладнання за листування на особисті теми в месенджері Yahoo. Месенджер його попросила встановити сама компанія для спілкування з клієнтами з робочих питань. А 36-річний менеджер став вести в ньому листування з братом і нареченою з особистих питань.

Компанія пред'явила йому претензії з приводу використання інтернету на робочому місці в особистих цілях. Співробітник у відповідь написав, що не користувався Yahoo Messenger для особистих цілей. Тоді компанія представила йому роздруківку його листування в цьому месенджері на 45 сторінках, де зустрічалися і його особисті повідомлення. Після цього цей співробітник був звільнений за порушення внутрішніх правил компанії, які забороняли використовувати комп'ютери і техніку компанії для особистих цілей. Потрібно відзначити, що до цього з такої ж причини був звільнений інший співробітник компанії і працівники були попереджені, що компанія веде моніторинг їх дій в інтернеті.

Тоді Богдан Барбулеску звернувся до румунського суду і просив визнати його звільнення незаконним, тому що компанія порушила недоторканність його листування (яке охороняється статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини). Компанія виграла цю справу. Суди дійшли висновку, що моніторинг листування був єдиним способом забезпечити контроль за роботою персоналу, безпеку ІТ системи, охорону комерційної таємниці і запобігти незаконним діям співробітників від імені компанії. На користь компанії виступав той факт, що працівники були заздалегідь попереджені про здійснюваний контроль.

Після програшу в румунських судах Барбулеску поскаржився в Європейський суд на те, що національні суди не змогли захистити його право на недоторканність приватного життя і листування. У своїй відповіді Уряд Румунії серед безлічі інших аргументів звернув увагу на абсурдність позиції заявника: він скаржився на порушення його права на недоторканність особистого листування і водночас стверджував, що не вів особисте листування в Yahoo.

У практиці ЄСПЛ телефонні дзвінки з робочого місця та електронні листи з робочої пошти підпадають під дію статті 8 Конвенції [1]. ЄСПЛ зазначив, що однією з основних відмінностей даної справи від інших схожих справ є той факт, що в компанії існували внутрішні правила, якими категорично заборонялося використовувати комп'ютери та іншу техніку в особистих цілях.

Але розгляд Європейським судом цієї скарги обмежувався тільки перевіркою того, наскільки зважений і всебічний аналіз спору провели румунські суди. Цей спір стосувався дій приватної компанії, за які держава не може нести відповідальність за Конвенцією. Тому в цьому випадку відповідальність держави обмежується лише виконанням її зобов'язань забезпечити охорону прав людини через прийняття відповідних законів і забезпечення правосуддя в разі спору (так звані позитивні зобов'язання). Тому ЄСПЛ аналізував наскільки румунська влада виконала ці вимоги. У постанові у справі Суд вирішив, що національні суди належним чином розглянули спір: вони вислухали всі аргументи сторін, детально проаналізували їх і дійшли аргументованих висновків з усіх порушених сторонами питань.

Правда тепер позиція Європейського суду і його аргументи можуть змінитися. Але в будь-якому випадку, контроль листування працівників може здійснюватися тільки на підставі закону, який повинен передбачати цілі такого контролю, і ці цілі повинні співвідноситися з інтересами захисту особистого листування від необґрунтованого і довільного втручання.

[1] Amann v. Switzerland [GC] (no. 27798/95), Halford v. the United Kingdom (25 June 1997), Copland v. the United Kingdom (no. 62617/00).